“Успішний успіх”: Тата Бойко. Це стаття з серії інтерв’ю з випускниками курсу «UX/UI легенда». Про реальний шлях до успіху, про справжнє життя, проблеми і радощі дизайнерів. 

Сьогодні історія Тати Бойко. Вона пройшла шлях від навчання веб-дизайну до наставництва в WAYUP, співпраці з американською UX/UI агенцією та планів про власну справу. Читай далі про шлях, досягнення, складнощі на шляху Тати. 

Інтерв’юєр - Андрій Гаврилов.

Про поточні справи та заробіток

- Тата, як твої справи? Де ти, що ти?

- Я в Одесі. Готуюсь до своєї відпустки у країну “Х”, дуже круту країну.

- Це якась така далека чи близька країна? Хоч натяк.

- Далека, і ти добре з нею знайомий.

- Що б це могло бути, навіть не знаю… Не кажемо нікому, з якою далекою країною я асоціююсь. Добре, ніхто нічого не знає. Тата, давай так: у двох словах розкажи про те, як ти зараз себе охарактеризуєш, чим ти займаєшся, який твій результат на даний момент у дизайні, у професії, у кар'єрі?

 - Я дизайнерка, не буду казати Junior чи Middle, я просто працюю в агенції, в нас немає цих категорій. Працюю в американській агенції і кайфую, тому що мені так пощастило, що працюю я дуже мало. Так у нас побудовані процеси.

- А дуже мало це скільки? 

- Якщо рахувати робочими днями, це може тиждень на місяць вийде.

- Тобто це парт-тайм?

- Я навіть не знаю, як це назвати. Просто в нас так побудовані процеси, що приходить до нас клієнт, дається два тижні на розробку сайту - я як дизайнер починаю, в мене три, може чотири дні зазвичай йде на дизайн процеси. Я працюю у парі з іншим дизайнером, тому це виходить дуже швидко. А потім вже підключаються девелопер і ми це все контролюємо і там дуже мало часу приділяється роботі: декілька годин в день, щоб просто перевірити, чи все добре на розробці сайту. Все інше - це мій вільний час і мені це дуже подобається. Є можливості для самовдосконалення.

- А в тебе ставка чи попроєктна оплата?

- Оплата попроєктна, дуже непогана. 

- Така оплата, якої тобі вистачає, щоб жити своє життя і не працювати більш ніде?

- Так-так, і відкладати, і жити. 

Від навчання до успіху

- Слухай, ну я для чого це все попросив тебе розказати. Тому що нам важливо розуміти, з ким ми зараз спілкуємось. Тобто ти людинка, яка займається веб-дизайном, працює у агенції постійно, але отримує зарплатню попроектно і цих грошей вистачає на життя та ще й відкладати. Давай зараз питання, яке всіх повинно хвилювати: скільки часу пройшло з моменту як ти випустились з курсу до цього моменту?

- Трохи більше двох років.

- І тепер найголовніше питання. Воно, можливо, найскладніше. Як ці два роки пройшли? 

- Відмітимо те, що мені здається, більшість якихось успішних історій мають частинку удачі й в мене також вона є. Але й не будемо нехтувати тим, що без якихось дій я б взагалі до цього не прийшла. 

Почала я працювати в той момент, коли в багатьох з нас змінилися життя. Я, як і багато людей, також втратила роботу. Але на той момент я якраз тільки-тільки закінчила курс.

Тоді в мої плани входило ще доробити портфоліо і шукати роботу у компанії. Але, коли усе сталося, в мене не було часу щось шукати. Та і, чесно кажучи, сил теж. Мені пощастило, що до мене звернувся мій друг і йому потрібен був сайт. І так я брала проєкти тільки від друга, не знаю скільки ми проєктів зробили: може, чотири, може, п'ять. Вони були немаленькі. На той час мені в принципі вистачало грошей, щоб декілька днів у тиждень працювати і більше нічого не шукати, бо, чесно кажучи, моральний стан був не для пошуків. Тоді не було мети заробляти якомога більше. Була депресія можливо якась, і не було потреби гнатись за заробітком. Хоча, мабуть, потреба була, але не було на це сил, тому йшла тим шляхом, яким йшлося.

Десь через декілька місяців ми з тобою списалися і я почала працювати наставницею з оформлення проєктів на Behance. Додатково я робила якісь замовлення для свого друга, потім я вже перейшла на повноцінне наставництво. Паралельно я познайомилась із хлопцем, який працював на Upwork, йому потрібен був помічник і я отримувала якийсь відсоток від проєктів і ми парно теж робили дизайни, я паралельно чомусь вчилась. Це тривало роки півтори, може трохи менше. Ось так от воно все йшло повільно, якісь проєкти робились, але це не був ось цей “успішний успіх”. 

Upwork: початок роботи з агенцією

Настав якийсь момент, коли проєкти від того хлопця закінчились, наставництва не вистачає для того, щоб жити так, як я тоді звикла на той момент. Треба було щось терміново шукати. Я пішла на Upwork. Мені хотілось якийсь фриланс-проєкт взяти, але щось не йшло. Сідаю, відправляю заявки й ось - це моє друге “пощастило”. Мені відповідає клієнт, якому я відправила заявку на роботу. Йому дуже швидко, день у день, потрібно було зробити анімації сайту. Це якраз відповіла мені моя теперішня агенція. А вони взагалі з Фігмою не були знайомі, я здивувалась дуже. Але їм потрібні були анімації, ніхто не знав як це зробити, треба було терміново. А я дуже полюбляю цю справу, я прямо спец анімацій. 

Я зробила свою роботу, їм дуже сподобалось і мені почали писати: “А в тебе, може, є вільний час ще проєктик зробити?” Якось так поступово, може, місяць або два ми працювали не на постійній основі. З кінця літа ми почали вже співпрацювати повноцінно, починали з погодинної оплати, мені давали якісь таски на тиждень, я їх виконувала. Вже з Нового року ми перейшли на оці двотижневі проєкти та попроєктну оплату. Ось така в принципі історія. Тож з агенцією я, мабуть, вже місяців дев'ять. 

- Ти з перших днів не шукала роботу в агенції? Чому тобі хотілось на фриланс?

- Мабуть, це більш знову про емоційний стан, тоді така була загублена і я взагалі не розуміла, що робити у той момент.

- Агенція ця закордонна, американська. Англійська в тебе вільна?

- Ну нормальна. 

- Іноді завдяки цьому успішному успіху, цій картинці, здається, що це все справа випадку. Але завжди це робота. Потрібно мати любов до справи, якусь наснагу, витривалість. Це речі, які не пов'язані з твоїм прагненням заробляти гроші, це про щось більше. Про твоє життя, про твоє сприйняття себе, що ти хочеш дати світу, що ти готовий віддати, щоб отримати те, що ти собі намріяв.

- Я згодна з тобою. Звісно, усі ми хочемо гарно жити, гарно заробляти. Частіше за все ми міняємо професію, щоби більше заробляти, щоб нам це подобалось, подобався графік. Особливо люди йдуть на фриланс думаючи, що тепер будуть на Балі біля басейну заробляти грошики, працюючи дві години на день. Так, це може бути, але це буде не одразу й іноді треба чимось пожертвувати, трохи потерпіти, попрацювати. І лише тоді обов'язково дочекаєшся своєї нагороди.

Агенція або фриланс

- Фриланс для тебе - це ідеальне місце для реалізації або працюючи з агенцією ти відчуваєш, що оця стабільність тебе підкуповує? Можливо, в тебе атрофується бажання працювати на фрилансі?

- Це, мабуть, спірне питання, тому що я не відчуваю до кінця, що я працюю в агенції, бо в мене доволі вільний графік. Частіше за все я можу працювати тоді, коли мені це комфортно. Бувають речі, які мені треба обов'язково робити в парі з іншим дизайнером, який у США, звісно я підлаштовуюсь під його часовий пояс. Але частіше я працюю тоді, коли мені це комфортно. А також бувають місяці, коли трохи більше проєктів, бувають місяці, коли трохи менше. Тому я до кінця не відчуваю, що я в агенції, я відчуваю себе фрилансером.

- Ну це круто. Це для тебе такий парт-тайм досвід, який ти можеш змінити будь-якого дня, якщо тобі заманеться або щось зміниться. І це те, як я відчуваю фриланс - твоя готовність змінити все, що ти хочеш і що ти можеш. Тому що, якщо ти на одному місці дуже довго воно тебе влаштовує, ти у будь-якому випадку приростаєш до цього місця і тобі з кожним днем все складніше приймати думку, що ти це втратиш і тобі страшніше. В тебе мотивація інша: не розвиватись, а залишатись на місці, тому що воно тебе влаштовує і будь-що краще залишатись там. Тому фриланс для мене це як підприємництво: кожний день виклик і нові перспективи.


Як виглядає робочий день Тати

- Ми зараз з тобою дійшли до теми твого графіка. Ми проговорили про твої два роки, які були тернистими. І чи це складно жити у такому ритмі взагалі, як фрилансер, як віддалений працівник?

- Трошки складно, якщо є проблеми з організацією свого часу. В мене вони є, тому буває складно, особливо коли я сама собі була фрилансером, в мене були свої проєкти, які я робила, коли мені завгодно. І було трошки складно організовуватись.

- А чому тобі складно? Ти прокрастинуєш?

- В мене таке буває, що я саджусь за комп'ютер, думаю зараз буду працювати, а потім: ой, щось там хотіла купити, подивлюсь, пошукаю, і ось такі штуки. Зараз в агенції в мене є дні, коли я обов'язково працюю. Це не обов'язково вісім годин, але мені трохи стало з цим легше. І в мене навпаки більше вільного часу з'явилося, бо я не витрачаю час на підготовку до роботи. А взагалі мені дуже подобається: я коли захотіла тоді і встала, пішла з собакою погуляла. Зараз сонечко, тепло, я можу гуляти, тому що я просто захотіла, в принципі. Фрилансером бути круто, тобі ще і гроші платять. Але треба вміти себе організовувати - це найголовніша порада.

- А в тебе був досвід роботи до UX/UI? Можеш порівняти?

- Я працювала якийсь час моделлю у Китаї, це було щось трохи схоже на фриланс. Потім я повернулась до України і знайшла роботу в магазині одягу. Я там працювала півтора року, майже не було вихідних, працювала з 9 ранку до 18. Багато робиш, мало заробляєш, на ногах весь день, ніхто тебе не поважає, нікому ти не потрібен. Не хочу туди повертатись точно.

- Заробіток до дизайну та після? У скільки разів більше?

- Давай так, ну не 10, але може у 8 разів більше.

- Тобто ти працюєш десь у два рази менше, а отримуєш у 8 разів більше?

- Не у два, в три. Набагато менше. І отримую в доларах.

«Веб-дизайнер: вибуховий старт» - безкоштовний п’ятиденний курс з наставником. Якщо хочеш спробувати себе в професії, навчитися основам веб-дизайну та роботі у Figma і навіть зробити перші роботи для портфоліо, то це твій вибір.


- А розкажи якийсь твій факап за часи роботи в агенції?

- На щастя такого не було, в мене дуже приємна команда. Якщо щось через свою англійську я не розумію, то вони прийдуть на допомогу. Тут в Одесі бувають проблеми зі світлом чи за якихось обставин я не можу бути присутня на зідзвоні - все добре, все окей.

Зустріч з реальністю: страхи

- Таке питання. Ось ти виходиш з курсу, в тебе є якась така прошивка з цього курсу, розуміння речей, але реального досвіду немає. Взагалі тобі страшно, незрозуміло, чи твої навички адаптуються під ті задачі, які будуть в агенції або на  фрилансі. Як ти це відчувала?

- Страшно, звісно. Але я людина така - буду робити все, щоб в мене щось вийшло. Було дуже страшно. Пам'ятаю особливо момент, коли мій друг дав мені проєкт - зробити мобільний застосунок. Сайти я раніше робила, а застосунки - ні. Вже хотіла відмовитись, але я розбиралась, зробила все і начебто непогано.

Треба йти у свої страхи, тому що у будь-якій справі, яку ти починаєш, ти не будеш знати все на 100%. Не треба відмовлятись, треба просто робити, дзвонити, писати всім знайомим і незнайомим, читати інформацію, дивитись відео, братись за те, що тобі страшно. Тільки так ти будеш навчатись, особливо на фрилансі.

- Я завжди кажу, що найскладніший етап у житті фрилансера - на самому початку. Саме він відфільтровує 80% людей не за ознакою їх навичок, а за ознаками особистості. І для цього не потрібно бути генієм - тобі потрібен час і просто не здаватись.

«UX/UI легенда»

- Скажи, як тобі допоміг курс «UX/UI легенда»?

- Зараз вже буде оновлений курс, я впевнена, що буде у 100 разів краще, ніж було, але і коли я була на курсі, і коли я була наставницею, я завжди казала своїм учням, що курсу достатньо, щоб почати працювати - що на фрилансі, що в агенції. Все буде залежати тільки від вашого бажання працювати над собою. Тому зі стовідсотковою впевненістю кажу, що курсу достатньо. 

Все, з чого я починала, усьому я навчилася тільки на курсі «UX/UI легенда». А починала я не з лендінгів навіть. Мій перший проєкт був сайтом для пошуку турів: великий сайт, складний, з кабінетом, з якимись там архівами. Але навіть це я змогла на самому початку і вчилась я тільки на курсі «UX/UI легенда». Десь додала також завзятості, спостерігала за іншими дизайнерами й ось таке комбо в мене вийшло, що змогла навіть на початку робити щось складне.

Може пів року тому я знайшла в архівах відео, де я плакала. Я спеціально знімала під час проходження курсу, як я ридаю, в мене нічого не виходить. Я думала: в мене нічого не вийде, але може вийде і я потім подивлюсь це відео, як воно було. І ось так і сталося. 

- Класна ідея з відео! Я декілька років тому почав таку традицію: я веду щоденник. Не кожного дня, але один раз на тиждень точно, можливо два-три. Ідея цього щоденника була спочатку просто якось виливати на папір свої думки, дивитись на них і коли вони якось структуровані, то простіше сприймати свої проблеми. Потім я зрозумів, що можна зробити ще одну книгу на базі цих думок. Тому що вони описують синусоїду твого стану - від “я ніхто” до “я король світу”. Бо завжди за спадом буде підйом. Це також така терапевтична користь, тому я раджу усім записувати свої думки і відстежувати їх день за днем. 

В мене є ще один щоденничок - “Щоденник Того, Що Трапиться”. Кожного дня зранку я записую, яким буде цей день і взагалі моє життя. Що мені вдається, який я сильний, який я наполегливий, як легко до мене приходять ідеї, люди, події. Це як заговорювати воду - твої думки на початку дня задають тон.

- Крута ідея, треба спробувати.

Плани

- Тата, які в тебе плани щодо розвитку в професії? Новачкам іноді здається, що є три опції: піти у фриланс, в агенцію або нікуди не йти та закинути справу. Але ж я знаю, що шляхів мільйони. Який обираєш ти? 

- На даному етапі мені комфортно залишатись в моїй агенції. А оскільки мені дозволяє час, я паралельно потроху розвиваю також свої соцмережі, фриланс-біржі, хочу все ж таки дістатися ідеалу фрилансу, а паралельно також є бажання відкрити власну агенцію, але це трохи згодом.

- Чому тобі така ідея прийшла? Хочеться більше грошей/більше відповідальності? Бо і так виглядає все круто зараз.

- Я така дівчинка амбітна, трохи диктаторка, тому хочеться бути головною, керувати процесом, мені взагалі це подобається і начебто виходить непогано. І хочеться ще кращого життя, бо є плани та бажання, на які треба більше грошей.

Головна порада від Тати

Сенс цього інтерв’ю - донести до людей, що все трохи простіше, ніж здається. Це не чарівний світ, в якому керують якісь інші закони іншої фізики. Це все про життя. І якщо тобі не вдається пізнати, як робиться результат у одній сфері, інша сфера тобі не допоможе. Тата - яскравий приклад того, які саме навички потрібно прокачувати для того, щоб до чогось дійти. І що цей шлях, цей результат, він може бути не таким, як ти очікуєш і що він не трапиться за тиждень. 

- Тата, що ти скажеш наостанок?

- Початківцям в дизайні та студентам «UX/UI легенди» я бажаю успіхів, бажаю не здаватися, не опускати руки - все залежить тільки від вас. І ти правильно сказав, що у кожного свій шлях і це нормально. Не треба ні на кого рівнятись, всі ми унікальні, наші шляхи унікальні, а тому так: вірте в себе і все вийде. Беріть відповідальність за себе у свої руки. Ніхто не відповідає за твоє життя, окрім тебе. 

А курс топовий, і я хочу тобі подякувати, Андрій, за все. За курс, який я вперше пройшла, за те, що ми з тобою знайомі і ти все ще продовжуєш мене чомусь вчити і підтримувати. 


То як? Хочеш, щоб твоя історія теж потрапила в нашу рубрику “Успішний успіх”? Тоді роби перший крок - реєструйся на онлайн-курс «UX/UI легенда»!